Користувацький вхід

Опрацювання тексту «Хороші звичаї». Складання усної розповіді про звичаї рідного краю.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.



Тема. Опрацювання тексту «Хороші звичаї». Складання усної розповіді про звичаї рідного краю.
Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю.
Хід уроку
I. Організаційний момент
ІІ. Повторення та закріплення вивченого матеріалу
1. Мовленнєва розминка
1) Робота над скоромовкою.
Ми плакати —
Не плакали.
Нам плакати
Нема коли.
2) Робота над чистомовкою.
Ай-ай-ай — ми підемо в гай.
Ій-ій-ій — край чарівний мій.
2. Читання казки М. Коцюбинського «Про двох цапків»
III. Робота за букварем (с. 149)
1. Розповідь учителя з елементами бесіди
— У кожного народу протягом життя виробилися правила ввічливості. Найперше — це побажання один одному доброго здоров’я, доброго дня. Ці побажання знайшли своє вираження у словах вітаннях. Це слова побажання здоров’я.
— Які знаєте слова вітання?
— Які слова вживають люди, коли звертаються одне до одного з проханням?
— А що кажуть, коли прохання виконали? (Дякую, щиро вдячні, спасибі)
— За хорошу працю, за добрі діла, зроблені людиною, що їй говорять? (Спасибі, дякую, щиро вдячні.)
— Чому люди кажуть спасибі? (Це слово вшановує, звеличує, підносить.)
У кожного народу є свої звичаї, які створювалися століттями і освячені віками, які він свято оберігає і шанує.
— Як ви розумієте, що таке звичаї? Це певні правила поведінки, яких навчали діточок. Ці правила передавалися із покоління в покоління і ставали звичаями.
Є й інші народні звичаї. Наприклад, пошана до хліба. Завжди в Україні вміли випікати смачний та запашний хліб, шанувати його, тому, що хліб — це справжнє багатство. Недарма часто можна почути такий вислів: «Хліб — усьому голова».
Або український звичай прикрашати свою оселю вишитими рушниками. Це робили не лише для того, щоб було гарно і красиво, а й тому, що вишиті рушники завжди вважалися оберегами. Вони «захищали», «оберігали» оселю від усього недоброго, злого і поганого.
- Діти, сьогодні ми прочитаємо оповідання про звичаї.
2. Читання слів
Доброго ранку щиро
до побачення звичаї
дякую від’їздить
спасибі деревце
хлібом-сіллю хороше
послугу вишиваному
— Прочитайте слова ввічливості. Прочитайте слова з буквою ї; з буквою і; з буквою ш; з буквою щ.
3. Опрацювання тексту «Хороші звичаї»
1) Читання тексту вчителем.
— Про які звичаї йдеться в тексті?
2) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.
— Як треба промовляти слова ввічливості?
3) Читання тексту учнями «ланцюжком».
— Які слова ввічливості говорять уранці?
— Що кажуть учні, коли йдуть зі школи додому?
4) Вибіркове читання.
— Знайдіть слова з буквою о та прочитайте їх.
— Прочитайте речення, в кінці якого стоїть знак оклику.
— Як в Україні зустрічають дорогих гостей?
5) Гра «Читає Незнайко».
Учитель читає речення, навмисно замінюючи в ньому слова. Учні відшукують речення і читають його без «помилки».
«Доброго дня (ранку)!» — кажете ви мамі з татком, коли прокидаєтесь, учителеві, коли він виходить (заходить) до класу.
«До побачення!» — говорите (кажете) ви, коли йдете зі школи додому. «Дякую», «спасибі»,— голосно (щиро) промовляєте за зроблену вам послугу. І всім од тих побажань (слів) стає приємно і радісно (хороше).
6) Робота за малюнком.
— Кого ви бачите на малюнку?
— Який звичай проілюстрував художник?
4. Складання усної розповіді про звичаї рідного краю
— Ви дізналися про українські звичаї. Їх ще називають традиції. Так що ж таке традиції? Це звичаї, які передаються з покоління в покоління: від батьків — до дітей, від бабусь і дідусів — до онуків, від старших — до молодших. Це шана до сім’ї, до родини, до хліба, до наших оберегів — вишитих українських рушників, до чудових і цілющих рослин — верби і калини. І ми з вами повинні підтримувати ці традиції і продовжувати їх.
- А які інші народні звичаї відомі у вашому краю? Розкажіть про них.
- А чи важливо знати звичаї свого народу?
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища.
IV. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Які звичаї і традиції вшановуються у ваших родинах?

Автор: 

Богдюк Оксана Вікторівна, вчитель початкових класів,Дружнянська ЗОШ І-ІІ ступенів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі