Користувацький вхід

Митець очима митця.(Вислови про твори зарубіжних письменників та "вічні образи" зарубіжної літератури).

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.



Й.В.Гете про Гамлета:"Мені ясно,що Шекспір хотів зобразити велику справу,покладену на душу,якій вона не під силу...Тут висаджений дуб в дорогоцінну вазу,яка могла прийняти тільки квіти;коріння розрослось,і від вази залишилися друзки..."
О.С.Пушкін про Шекспіра:" Образи,створені Шекспіром,несуть,як у Мольєра,типи певної пристрасті,певного пороку,а істоти живі,переповнені багатьма пристрастями,багатьма пороками..."
В.Г.Бєлінський про "Дон Кіхота"Сервантеса:"...він завдав рішучого удару ідеальному спрямуванню роману і повернув його до дійсності...всі особи його роману-особи конкретні і типові.Він швидше змальовував дійсність,ніж пародіював застарілу манеру пмсання романів,може,всупереч самому собі,своїм намірам та меті."
В.Качалов про образ Гамлета:"Гамлет найбільше цікавить мене як втілення любові до ідеалів людських,до прекрасного,благородного,великого-до будь-якого добра.Звідси у нього скорбота-від того,що в житті нема добра.Це він бачить своїм прискіпливим поглядом.Він заповзято вдивляється в життя-і не вірить у його добро.Навпаки,в усьому вбачає образу свого кохання та добра.Тому він і скептик,і звинувач,і суддя."
С.Моем про творчість Конан Дойля:"Жодні детективи не можуть зрівнятись за популярністю з детективами Конан Дойля,і слід визнати,що він цілком її заслужив лише тим,що винайшов Шерлока Холмса."
У.Фолкнер про твір Хемінгуея "Старий і море":"...Його остання книжка "Старий і море"-найвдаліша саме тому,що він віднайшов те,що раніше не знаходив,а саме-Бога.Досі його герої діяли у вакуумі,у них не було минулого,та несподівано в "Старому і морі"він знайшов Бога.Є там велика риба,-Бог створив велику рибу,яку потрібно було спіймати.Бог створив і Старого,який мусмв піймати цю велику рибу,Бог створив і акулу,яка мала з'їсти рибу,і Боглюбив їх усіх;якщо Хемінгуей не зупиниться на цьому,його метод поліпшиться,на що може розраховувати не кожний письменник.Багато з них вичерпуються трагічно рано..."
В.Вульф про особливості творчості А.Чехова і Ф.Достоєвського:"Читаючи Чехова,ми виявляємо,що повторюємо слово "Душа"знову й знову.Від нього мерехтять його сторінки.Іноді легко використовують його:"...ти високо піднявся на службі,туди й не доберешся,та в тебе нема Душі,дорогий мій...а без цього нема й сили".Справді,саме Душа-одна з головних дійових осіб російської літератури.Витончена й ніжна,схильна до безлічі причуд і недугу Чехова,вона набуває досить більшої глибини і розмаху в Достоєвського;схильна до найжорстокіших хвороб та найінтенсивніших пропасниць,вона лишається основним предметом уваги.Можливо,саме тому англієць і докладає таких великих зусиль,щоб перечитати"Братів Карамазових" та "Ідіота".Душа чужа йому.Навіть антипатична.У ній мало почуття гумору і зовсім відсутній комізм.Вона безформна.Вона дуже мало пов'язана з інтелектом.Вона смутна,розпливчата,збуджена,не здатна,як здається,підкоритися контролю логіки чи дисципліні поезії.Романи Достоєвського-бурхливі водоверті,водяні смерчі,що свистять,киплять,засмоктують нас.Душа-ось та речовина,з якої вони цілком і повністю складаються.Мимоволі ми втягнуті,закручені,задушені,осліплені-і водночас сповнені запаморочливого захоплення".

Автор: 

Богатенко Інна Миколаївна,учитель зарубіжної літератури Красноградського НВК№2 Харківської області

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі